Овестин крем вагінальний 15г *

Склад

діюча речовина: estriol;

1 г крему містить естріолу 1 мг;

допоміжні речовини: октилдодеканол, цетилпальмітат, гліцерин, спирт цетиловий, спирт стеариловий, полісорбат 60, сорбітанстеарат, кислота молочна, хлоргексидин, натрію гідроксид, вода очищена.

Лікарська форма

Крем вагінальний.

Основні фізико-хімічні властивості: гомогенна, однорідна маса кремоподібної консистенції від білого до майже білого кольору.

Фармакотерапевтична група

Гормони статевих залоз і препарати, що застосовуються при патології статевої сфери. Прості препарати природних і напівсинтетичних естрогенів. Код АТХ G03C А04.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Механізм дії

Овестинâ містить природний жіночий гормон естріол. На відміну від інших естрогенів, естріол короткодіючий, оскільки він взаємодіє з ядрами клітин ендометрія. Він компенсує втрату продукції естрогену в жінок у період менопаузи та зменшує виразність менопаузальних симптомів. Естріол особливо ефективний при лікуванні урогенітальних порушень. У разі атрофії нижніх відділів сечостатевого тракту естріол нормалізує епітелій і сприяє відновленню нормальної мікрофлори та фізіологічного рівня pH у піхві. Внаслідок цього підвищується резистентність клітин епітелію сечостатевого тракту до інфекції та запалення, що призводить до зменшення таких вагінальних хвороб та їх симптомів, як диспареунія, сухість, свербіж, вагінальні інфекції та інфекції сечового тракту, порушення сечовипускання та незначне нетримання сечі.

Інформація клінічних досліджень

Згідно інформації, яка отримана під час клінічних досліджень, зниження менопаузальних симптомів відбувалося протягом перших тижнів лікування. Також, згідно клінічних досліджень, вагінальна кровотеча після лікування препаратом Овестинâ виникала тільки у рідкісних випадках. У разі виникнення вагінальної кровотечі під час лікування вагінальним кремом Овестинâ жінці слід звернутися до свого лікаря. Необхідно досліджувати усі випадки кровотечі з піхви під час застосування препарату (див. розділ «Особливості застосування»).

Фармакокінетика.

Всмоктування

Інтравагінальне введення естріолу забезпечує оптимальну біодоступність у місці дії. Естріол також всмоктується у системний кровотік, про що свідчить швидке збільшення концентрації некон’югованого естріолу в плазмі.

Розподіл

Максимальна концентрація у плазмі (Cmax) розвивається через 1-2 години після нанесення. Після вагінального введення естріолу у дозі 0,5 мг величина Cmax становила приблизно 100 пг/мл, мінімальна концентрація у плазмі (Cmin) – приблизно 25 пг/мл, а середня концентрація – приблизно 70 пг/мл. Після 3 тижнів щоденного вагінального введення естріолу у дозі 0,5 мг середня концентрація зменшилася до 40 пг/мл.

Біотрансформація

Майже весь (90 %) естріол у плазмі зв’язується з альбуміном і, на відміну від інших естрогенів, майже не зв’язується з глобуліном, що зв’язує статеві гормони. Метаболізм естріолу відбувається переважно шляхом кон’югації та декон’югації під час ентерогепатичної циркуляції.

Виведення

Оскільки естріол є кінцевим продуктом метаболізму, він в основному виводиться у кон’югованій формі із сечею. Лише незначна частина (приблизно 2 %) виділяється з калом, переважно у вигляді некон’югованого естріолу.

Показання

• Гормональна замісна терапія (ГЗТ) для лікування атрофії нижніх відділів сечостатевого тракту, пов’язаної з дефіцитом естрогену.
• Перед- і післяопераційне лікування жінок у постменопаузальному періоді при вагінальних хірургічних втручаннях.
• Як допоміжний засіб для діагностики при сумнівних випадках атрофічної картини цервікального мазка.

Протипоказання

• Підвищена чутливість до активної речовини або до будь-якої з допоміжних речовин препарату.
• Встановлений, перенесений або підозрюваний рак молочної залози.
• Встановлені або підозрювані естрогензалежні злоякісні пухлини (наприклад, рак ендометрія).
• Вагінальна кровотеча невизначеної етіології.
• Нелікована гіперплазія ендометрія.
• Попередня або наявна венозна тромбоемболія (ВТЕ) (тромбоз глибоких вен, емболія легенів).
• Встановлені тромбоемболічні порушення (наприклад, дефіцит протеїну С, протеїну S або антитромбіну, див. розділ «Особливості застосування»).
• Активне або нещодавно перенесене тромбоемболічне захворювання артерій (наприклад, стенокардія, інфаркт міокарда).
• Захворювання печінки гострої стадії або захворювання печінки в анамнезі, після якого показники функції печінки не повернулися до нормальних величин.
• Порфірія.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії

Метаболізм естрогенів може посилюватися при їх супутньому застосуванні з препаратами, здатними індукувати ферменти, що беруть участь у метаболізмі лікарських засобів, особливо ферменти цитохрому P450, наприклад з такими препаратами, як протисудомні засоби (зокрема фенобарбітал, фенітоїн, карбамазепін), антибактеріальні/антивірусні засоби (зокрема рифампіцин, рифабутин, невірапін та ефавіренц), а також рослинні препарати, у яких міститься звіробій (Hypericum Perforatum).

Ритонавір і нелфінавір є відомими сильними інгібіторами, але вони, навпаки, проявляють індукуючі властивості при застосуванні зі стероїдними гормонами.

Клінічно значуще підвищення метаболізму естрогенів може призвести до зниження ефективності препарату Овестинâ та до зміни характеру кровотечі.

Особливості щодо застосування

Для лікування постменопаузальних симптомів ГЗТ необхідно розпочинати тільки у разі виникнення симптомів, що негативно впливають на якість життя. У будь-якому випадку для точного визначення ризику та переваг необхідно проводити ретельну оцінку щонайменше 1 раз на рік та продовжувати ГЗТ лише доти, поки переваги від лікування переважають ризик.

Медичний огляд/наступне спостереження лікаря

Перед початком або повторним курсом ГЗТ необхідно ознайомитися з повним особистим та сімейним анамнезом. Під час медичного огляду (включаючи огляд малого таза та молочних залоз) слід враховувати анамнез пацієнтки та протипоказання й застереження при застосуванні препарату. Протягом курсу лікування рекомендується проводити періодичні медичні обстеження пацієнтки, частота та характер яких залежать від індивідуальних особливостей. Жінки повинні бути поінформовані щодо того, про які зміни в молочних залозах вони повинні повідомляти лікаря або медсестру. Рекомендується проводити обстеження, включаючи мамографію, відповідно до розповсюдженої дотепер практики скринінгу, яку коригують з урахуванням потреб конкретної пацієнтки.

Стани, які потребують медичного спостереження

У разі наявності наступних станів або якщо вони спостерігалися раніше та/або погіршилися під час вагітності або попередньої гормональної терапії, слід уважно стежити за пацієнткою. Слід враховувати, що під час лікування препаратом Овестинâ ці стани можуть рецидивувати або загострюватися, зокрема це:

• лейоміома (фіброма матки) або ендометріоз;
• тромбоемболічні порушення або наявність чинників ризику (див. нижче);
• наявність чинників ризику появи естрогензалежних пухлин, наприклад 1-й ступінь спадковості для раку молочної залози;
• підвищення артеріального тиску;
• захворювання печінки (наприклад, гепатоаденома);
• цукровий діабет із судинними порушеннями або без них;
• жовчнокам’яна хвороба;
• мігрень або сильний головний біль;
• системний червоний вовчак;
• гіперплазія ендометрія в анамнезі (див. нижче);
• епілепсія;
• астма;
• отосклероз.

Підстави для негайного припинення лікування

ГЗТ слід негайно припинити при виявленні будь-якого з протипоказань, а також у таких ситуаціях:

• жовтяниця або погіршення функції печінки;
• значне підвищення артеріального тиску;
• новий напад головного болю за типом мігрені;
• вагітність.

Гіперплазія та рак ендометрія

Для запобігання розвитку гіперплазії ендометрія добова доза не повинна перевищувати 1 дозу, яку містить аплікатор (0,5 мг естріолу), і не слід застосовувати цю максимальну дозу довше декількох тижнів. В одному епідеміологічному дослідженні було продемонстровано, що тривале лікування низькодозними естріолами перорально, але не вагінально, може збільшувати ризик раку ендометрія. Ризик підвищується залежно від тривалості лікування і зникає протягом одного року після закінчення лікування. Підвищений ризик переважно стосується менш інвазивних і високодиференційованих пухлин. Слід досліджувати усі випадки кровотечі з піхви під час застосування лікарського засобу. Слід проінформувати пацієнтку про необхідність звернення до лікаря у разі кровотечі з піхви.

Рак молочної залози

На підставі загальної кількості даних передбачається підвищений ризик раку молочних залоз у жінок, які приймали комбінацію естроген-прогестаген, і, можливо, також ГЗТ, що містить тільки естроген, залежно від тривалості застосування ГЗТ.

Комбінована терапія естрогеном-прогестагеном

У рандомізованому плацебо-контрольованому дослідженні Ініціатива з охорони здоров’я жінок (WHI – Women’s Health Initiative) та в епідеміологічних дослідженнях повідомлялося про підвищений ризик раку молочних залоз у жінок, які приймали комбіновані естроген-прогестаген у складі ГЗТ, що стало очевидним приблизно через 3 роки (див. розділ «Побічні реакції»).

Терапія, що містить тільки естроген

У дослідженні WHI не виявлено збільшення ризику раку молочних залоз у жінок із видаленою маткою, які застосовували ГЗТ із вмістом тільки естрогену. Обсерваційні дослідження переважно повідомляли про невелике підвищення ризику діагностування раку молочної залози, який значно нижче, ніж у користувачів комбінованих препаратів, що містять естроген-прогестаген (див. розділ «Побічні реакції»).

Підвищений ризик стає помітним після декількох років застосування, але повертається до початкового рівня через декілька років (максимум 5) після припинення лікування.

ГЗТ, особливо застосування комбінації естроген-прогестаген, збільшує щільність мамографічних знімків, що може негативно впливати на якість рентгенівського виявлення раку молочної залози. Наявні обмежені дані свідчать про відсутність підвищення ризику раку молочної залози при застосуванні вагінального крему Овестинâ.

Рак яєчників

Рак яєчників виникає набагато рідше, ніж рак молочної залози. Тривала (не менше 5−10 років) монотерапія естрогеном (як ГЗТ) була пов’язана з незначним підвищенням ризику раку яєчників. Деякі дослідження, включаючи WHI, свідчать про те, що тривала комбінована ГЗТ пов’язана з подібним або дещо меншим ризиком (див. розділ «Побічні реакції»). Невідомо, чи спричиняє тривале застосування естрогенів із низькою активністю (таких як естріол) інший ризик, ніж інші препарати, що містять тільки естроген.

Венозна тромбоемболія (ВТЕ)

Проведення гормональної замісної терапії призводить до збільшення в 1,3-3 рази ризику розвитку ВТЕ, тобто тромбозу глибоких вен або легеневої емболії. Ризик розвитку таких явищ більший протягом першого року ГЗТ, ніж у подальшому (див. розділ «Побічні реакції»).

Пацієнти зі встановленими захворюваннями, що супроводжуються тромбофільними розладами, мають підвищений ризик розвитку ВТЕ, а гормональна замісна терапія може збільшувати цей ризик. Тому проведення гормональної замісної терапії протипоказане таким пацієнткам (див. розділ «Протипоказання»). Чинники ризику розвитку ВТЕ включають застосування естрогенів, літній вік, перенесення значної операції, тривалу іммобілізацію, ожиріння (індекс маси тіла > 30 кг/м2), вагітність, післяпологовий період, системний червоний вовчак і рак. Однозначної думки щодо ролі варикозного розширення вен у розвитку ВТЕ немає.

Як і для всіх післяопераційних пацієнтів, слід вжити запобіжні заходи з метою профілактики ВТЕ. Якщо тривала іммобілізація неминуча після елективної операції, рекомендується тимчасово припинити гормональну замісну терапію за 4−6 тижнів до проведення операції. Таку терапію можна поновити тільки після повного відновлення рухомості жінки.

Жінкам, у яких немає ВТЕ в анамнезі, але є родичі першого ступеня з тромбозом у молодому віці в анамнезі, може бути запропонований скринінг після докладної консультації щодо його обмежень (лише частина тромбофілічних розладів виявляється шляхом скринінгу). Якщо встановлений спадковий тромбофілічний стан, який пов’язаний із тромбозом у членів родини, або якщо стан тяжкий (наприклад, дефіцит антитромбіну, протеїну S або протеїну С, або комбінація розладів), ГЗТ протипоказана.

Для жінок, яким уже проводиться постійне лікування антикоагулянтами, потрібно ретельно зважувати співвідношення переваг і ризику при проведенні гормональної замісної терапії.

Якщо після початку лікування препаратом Овестинâ з’явиться ВТЕ, то лікування препаратом необхідно припинити. Пацієнтам потрібно повідомити про необхідність негайного звернення до лікаря, якщо вони відчують симптоми можливої тромбоемболії (наприклад, хворобливий набряк ноги, раптовий біль у грудях, задишку).

Ішемічна хвороба серця (ІХС)

У процесі рандомізованих контрольованих досліджень не було зафіксовано ознак того, що гормональна замісна терапія комбінованим естроген-прогестагеновим препаратом або тільки естрогеновим препаратом забезпечує захист від інфаркту міокарда у жінок з ІХС або без неї.

Комбінована терапія естрогеном-прогестагеном

Під час застосування комбінованої ГЗТ естрогеном-прогестагеном відносний ризик ІХС трохи підвищується. Оскільки основний абсолютний ризик ІХС значною мірою залежить від віку, кількість додаткових випадків ІХС внаслідок застосування естрогену‑прогестагену дуже мала у здорових жінок у віці, що наближається до менопаузи, але з віком зростає.

Тільки естроген

На базі цих рандомізованих контрольованих досліджень не виявлено збільшення ризику ІХС у жінок із видаленою маткою, які застосовували ГЗТ із вмістом тільки естрогену.

Ішемічний інсульт

Є дані, що при комбінованій естроген-прогестагеновій або тільки естрогеновій терапії ризик ішемічного інсульту підвищується в 1,5 раза. Відносний ризик не змінюється з віком або часом після менопаузи. Однак, оскільки вихідний абсолютний ризик ішемічного інсульту знач