Сорбіфер дурулес табл № 30

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. заліза сульфат поповнює нестачу заліза в організмі. як частина протопорфірінового простетичної групи гемоглобіну залізо (ii) грає важливу роль в зв'язуванні та транспорті кисню і вуглекислого газу.

У складі протопорфірінового групи ферментів цитохрому залізо відіграє ключову роль в процесах транспорту електронів. У цих процесах поглинання і вивільнення електронів здійснюється шляхом зворотної трансформації Fe (II) -Fe (III).

Велика кількість заліза може бути також виявлено в молекулах міоглобіну м'язів.

Вітамін C підвищує абсорбцію заліза в кишечнику і бере участь в окисно-відновних процесах.

Фармакокінетика. Залізо всмоктується в дванадцятипалій кишці та проксимальної частини тонкої кишки. Швидкість абсорбції гемоглобінсвязанного заліза становить ≈20%, тоді як гемоглобіннесвязанного ≈10%. Для кращого всмоктування залізо має перебувати в формі Fe (II). Соляна кислота в шлунку і вітамін C сприяють всмоктуванню заліза шляхом відновлення Fe (III) в Fe (II).

Залізо Fe (II) - ferro, вступаючи в епітеліальні клітини кишечника, окислюється до заліза Fe (III) - ferri і зв'язується з апоферрітіном. Одна частина апоферитин надходить в кровотік, інша залишається тимчасово в епітеліальних клітинах кишечника у вигляді феритину, який або надходить в кровотік через 1-2 дня, або виводиться з калом разом зі слущенним епітелієм. Майже 1/3 заліза, що надходить в кровотік, зв'язується з апотрансферріном, завдяки чому молекула перетворюється в трансферин. Залізо транспортується до органів-мішеней у вигляді трансферину, який після зв'язування з позаклітинними рецепторами надходить в цитоплазму шляхом ендоцитозу. Тут залізо відокремлюється від трансферину і знову зв'язується з апоферрітіном. Під впливом апоферитин залізо окислюється і окислена форма Fe (III) відновлюється до флавопротеїнів.

Метод виготовлення таблеток, вкритих оболонкою, забезпечує безперервне вивільнення іонів заліза (II). При їхньому проходженні через шлунково-кишкового тракту іони заліза (II) протягом 6 годин неперервно вивільняються з пористої матриці. Повільне вивільнення діючої речовини запобігає небезпечно високі концентрації заліза, завдяки чому можна уникнути роздратування кишкового епітелію.

Показання

Профілактика і лікування залізодефіцитної анемії.

Застосування

Для профілактики анемії дорослим і дітям у віці старше 12 років призначають по 1 таблетці сорбіфер дурулес на добу. для лікування анемії дорослим і дітям у віці старше 12 років призначають по 1 таблетці 2 рази на добу. таблетки слід ковтати цілими, не розжовуючи, запиваючи склянкою води, принаймні за 30 хв до їди. в разі виникнення побічних реакцій дозу можна знизити на 50% (1 таблетка на добу).

Протягом перших 6 місяців вагітності рекомендованою дозою препарату є 1 таблетка на добу, в ІІІ триместр вагітності, а також в період годування грудьми - по 1 таблетці 2 рази на добу. Тривалість лікування залежить від індивідуальних результатів перевірки вмісту заліза в плазмі крові. Після нормалізації рівня гемоглобіну введення препарату необхідно продовжувати до повного насичення запасів заліза (≈2 міс). При наявності симптомів залізодефіцитної анемії середня тривалість лікування становить 3-6 міс.

Протипоказання

Підвищена чутливість до компонентів препарату; стеноз стравоходу та / або інші обструктивні захворювання шлунково-кишкового тракту; дивертикул кишечника; кишкова непрохідність; стани, що супроводжуються підвищеним накопиченням заліза (гемохроматоз, гемосидероз); повторна гемотрансфузія; інші види анемії, не обумовленої дефіцитом заліза (наприклад гемолітична анемія, викликана недостатністю вітаміну b12); порушення механізмів включення заліза в гемоглобін (анемія, спричинена отруєнням свинцем); сидероахрестична анемія; тромбоз, схильність до тромбозів, тромбофлебіт, важкі захворювання нирок; одночасне застосування парентеральних форм заліза; розлад механізмів виведення заліза (таласемія); цукровий діабет; сечокам'яна хвороба (при застосуванні аскорбінової кислоти 1 г/добу); непереносимість фруктози.

Побічні ефекти

Шлунково-кишковий тракт: нудота, діарея, запор, біль в шлунку, виразки стравоходу, стеноз стравоходу. при тривалому застосуванні аскорбінової кислоти у високих дозах 1 г/добу - подразнення слизової оболонки травного тракту, печія.

Можливі алергічні реакції (в тому числі свербіж, почервоніння шкіри, анафілаксія), а також набряк Квінке, анафілактичний шок при наявності сенсибілізації.

З боку сечовидільної системи: ушкодження гломерулярного апарату нирок, кристалурія, утворення уратних, цистинових і / або оксалатних конкрементів у нирках і сечовивідних шляхах.

З боку ендокринної системи: ушкодження інсулярного апарату підшлункової залози (гіперглікемія, глюкозурія) та порушення синтезу глікогену аж до появи цукрового діабету.

З боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпертензія, дистрофія міокарда.

З боку кровотворної системи: тромбоцитоз, гіперпротромбінемія, еритроцитопенія, нейтрофільний лейкоцитоз; у хворих з недостатністю глюкозо-6-фосфатдегідрогенази кров'яних тілець може спричинити гемоліз еритроцитів.

З боку нервової системи: підвищена збудливість, порушення сну, головний біль.

З боку обміну речовин: порушення обміну цинку, міді.

Особливі вказівки

Препарат ефективний тільки при дефіциті заліза. діагноз дефіциту заліза повинен бути встановлений (рівень заліза в плазмі крові, висока загальна здатність заліза до зв'язування в плазмі крові) перед початковим призначенням препарату.

Препарат неефективний при інших видах анемії, не пов'язаних з дефіцитом заліза (інфекційна анемія, анемія, викликана хронічними захворюваннями). Запальні та виразкові захворювання органів шлунково-кишкового тракту можуть загострюватися при пероральному прийомі препарату. При лікуванні препаратом кал може набувати чорний колір.

Препарати заліза з обережністю застосовують у осіб з такими захворюваннями: лейкоз, хронічні захворювання печінки та нирок, запальні захворювання шлунково-кишкового тракту, виразка шлунка і дванадцятипалої кишки, захворювання кишечника (ентерит, виразковий коліт, хвороба Крона).

При курсовому застосуванні необхідний систематичний контроль показників заліза і гемоглобіну в сироватці крові.

Слід враховувати, що аскорбінова кислота в дозі 1 г/добу протипоказана пацієнтам з сечокам'яною хворобою.

При прийомі препарату у високих дозах і тривало необхідно контролювати функцію нирок і рівень артеріального тиску, а також функцію підшлункової залози.

Не слід призначати препарат у високих дозах хворим з підвищеним рівнем згортання крові.

Одночасний прийом препарату з лужним питтям зменшує всмоктування аскорбінової кислоти, тому не слід запивати препарат лужною мінеральною водою. Також всмоктування кислоти аскорбінової може порушуватися при кишкової дискінезії, ентерит і ахілії.

З обережністю застосовують для лікування пацієнтів з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.

Аскорбінова кислота як відновник може впливати на результати лабораторних досліджень, наприклад при визначенні вмісту в крові глюкози, білірубіну, активності трансаміназ, ЛДГ та ін.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Слід з обережністю застосовувати препарат під час керування транспортними засобами та роботи з іншими механізмами, враховуючи можливість виникнення побічних реакцій з боку центральної нервової системи.

Застосування в період вагітності або годування груддю. Препарат можна застосовувати вагітним та жінкам, які годують груддю, як для профілактики, так і для лікування залізодефіцитної анемії.

Діти. Препарат застосовують у дітей у віці старше 12 років.

Взаємодії

Необхідно уникати одночасного застосування Сорбіфера дурулес:

• з ципрофлоксацином, оскільки зменшується абсорбція ципрофлоксацину на ≈50% і існує ризик, що концентрація ципрофлоксацину в плазмі крові залишиться нижче терапевтичного рівня;
• з левофлоксацином, оскільки зменшується абсорбція левофлоксацина;
• з моксифлоксацином, оскільки знижується біодоступність моксифлоксацину на ≈40%, тому при необхідності одночасного застосування цих препаратів інтервал між їх прийомами повинен становити не менше 6 год;
• норфлоксацином, оскільки зменшується абсорбція норфлоксацину на ≈75%;
• з офлоксацином, оскільки зменшується абсорбція офлоксацину на ≈30%.

Одночасне застосування Сорбифера Дурулес і нижчезазначених препаратів потребує корекції доз цих препаратів, а інтервал між їх прийомами повинен становити не менше 2 год.

Кальцій і магнийсодержащие харчові добавки, алюмінію гідроксид і кальцій або магнийсодержащие антациди утворюють комплекс з солями заліза, завдяки чому вони зменшують всмоктування один одного.

Каптоприл: при одночасному застосуванні зменшується AUC каптоприлу (на ≈37%), можливо, в результаті хімічної реакції в шлунково-кишковому тракті.

Цинк: при одночасному застосуванні зменшується всмоктування солей цинку.

Клодронат: дослідження in vitro показали, що залізовмісні препарати утворюють комплекс з клодронат. Хоча дослідження взаємодії in vivo не проводилися, можна зробити висновок, що при одночасному застосуванні цих препаратів зменшується абсорбція клодронату.

Дефероксамін: комбіноване застосування цих препаратів зменшує абсорбцію як дефероксамина, так і заліза внаслідок утворення комплексу.

Леводопа: при застосуванні з леводопою або карбідопою заліза сульфат знижує біодоступність одноразової дози леводопи на ≈50%, а біодоступність одноразової дози карбідопи - майже на 75%, можливо, через утворення хелатного комплексу.

Метилдопа: при одночасному застосуваннi метилдопи та солей заліза (заліза сульфат або заліза глюконат) біодоступність метилдопи знижується, можливо, через утворення хелатного комплексу, що може призводити до зменшення вираженості гіпотензивного ефекту.

Пеніціллінамін: при одночасному застосуванні пеніціллінаміна і солей заліза зменшується всмоктування і пеніціллінаміна і солей заліза через утворення хелатного комплексу.

Ризедронат: дослідження in vitro показали, що залізовмісні препарати утворюють комплекс з ризедронат. Хоча дослідження взаємодії in vivo не проводилися, можна припустити, що поєднане застосування цих препаратів зменшує всмоктування ризедронат.

Тетрацикліни: при одночасному застосуванні зменшується всмоктування як заліза, так і тетрацикліну, тому при необхідності одночасного застосування цих препаратів, інтервал між їх прийомами повинен становити не менше 3 ч.

Гормони щитоподібної залози: одночасне застосування препаратів заліза і тироксину може зменшувати всмоктування останнього.

Токоферол: знижується активність обох препаратів.

Панкреатин, холестирамін, D-пеніциламін: відбувається зменшення абсорбції заліза в шлунково-кишковому тракті.

ГКС: можливе посилення стимуляції еритропоезу.

Етанол: підвищується абсорбція та ризик виникнення токсичних ускладнень.

Аскорбінова кислота: посилюється всмоктування заліза.

При застосуванні Сорбифера Дурулес разом з циметидином зменшується секреція соляної кислоти в шлунку, оскільки циметидин зменшує всмоктування заліза. Тому інтервал між прийомом цих препаратів повинен становити не менше 2 год.

При одночасному вживанні чаю, кави, яєць, хліба, продуктів, багатих рослинними волокнами, абсорбція заліза може зменшуватися.

Одночасне застосування хлорамфеніколу може уповільнити розвиток клінічного ефекту заліза.

Абсорбція аскорбінової кислоти знижується при одночасному застосуванні пероральних контрацептивів, вживанні фруктових або овочевих соків, лужного пиття. Аскорбінова кислота при пероральному застосуванні підвищує абсорбцію пеніциліну, тетрацикліну, заліза, знижує ефективність гепарину та непрямих антикоагулянтів, підвищує ризик розвитку кристалурії при лікуванні саліцилатами. Одночасний прийом аскорбінової кислоти та дефероксаміну підвищує тканинну токсичність заліза, особливо в серцевому м'язі, що може призвести до декомпенсації системи кровообігу. Препарат можна приймати тільки через 2 години після ін'єкції дефероксаміну. Тривале застосування препарату у високих дозах особами, які лікуються дісульфіраміном, гальмує реакцію дисульфірам-алкоголь. Препарат у високих дозах знижує ефективність трициклічних антидепресантів, нейролептиків - похідних фенотіазину, канальцеву реабсорбцію амфетаміну, порушує виділення мексилетину нирками.

Препарати хінолінового ряду, кальцію хлорид, саліцилати, кортикостероїди при тривалому застосуванні зменшують запаси аскорбінової кислоти в організмі.

Солі заліза зменшують ресорбцію одночасно прийнятих ліків, таких як тетрациклін, інгібітори ДНК-гірази (наприклад ципрофлоксацин, левофлоксацин, норфлоксацин, офлоксацин), дифосфонати, пеніциламін, леводопа, карбідопа і метилдопа, пеніцилін, сульфасалазин.

Передозування

Симптоми. початкові симптоми передозування заліза - нудота, блювота, діарея, криваві випорожнення, біль в животі, сонливість, шок. можуть також розвиватися дегідратація, метаболічний ацидоз, гіперглікемія, тахікардія, артеріальна гіпотензія.

У важких випадках після очевидного поліпшення стану тривалістю 6-24 год може статися рецидив, що характеризується коагулопатией, судинною недостатністю (внаслідок серцевої недостатності, пов'язаної з ураженням міокарда), гіпертермією, гіпоглікемією, печінковою і нирковою недостатністю, судомами та комою. Існує ризик перфорації шлунково-кишкового тракту, а також розвитку Yersinia enterocolica sepsis. Пізніше (через кілька тижнів, іноді - місяців) можуть розвинутися цироз печінки та стеноз воротаря.

У деяких чутливих пацієнтів (з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази) передозування вітаміну C (аскорбінова кислота) може викликати важкий ацидоз і гемолітична анемія.

Лікування. Випити молоко або рідина, яка викликає блювоту.

Промити шлунок розчином дефероксамина (2 г/л), потім ввести 50-100 мл води, що містить 5 г дефероксаміну, і залишити в шлунку. Для дорослих може бути корисним випити маннитол або сорбітол, щоб полегшити перистальтику шлунка. Індукція діареї може бути дуже небезпечною для дітей і особливо для дітей молодшого віку, тому її слід уникати. Пацієнт повинен перебувати під пильним контролем для своєчасного виявлення можливої аспірації.

Таблетки поглинають рентгенівські промені, таким чином шляхом рентгенівського дослідження черевної порожнини можна виявити кількість таблеток, які могли залишитися в шлунково-кишковому тракті після вимушеної блювоти та промивання шлунка.

При тяжких формах захворювань: при шоці та / або комі та при високому рівні заліза в плазмі крові (90 мкмоль/л у дітей і 142 мкмоль/л - у дорослих) негайно слід почати інтенсивну підтримуючу терапію і призначити дефероксамін (15 мг/кг / год шляхом повільної інфузії, максимальна доза - 80 мг/кг / добу). Занадто висока швидкість введення може призвести до гіпотензії.

При менш тяжких формах захворювань можна ввести дефероксамін в / м (50 мг/кг, максимальна загальна доза - 4 г).

Протягом всього періоду інтоксикації рекомендується контроль рівня заліза в плазмі крові.

Умови зберігання

При температурі не вище 25 °C.