Фармакологічні властивості
Дицикловерину гідрохлорид чинить спазмолітичну (знімає спазм гладких м'язів в жкт, абдомінальний біль, пов'язану з ним або з розтягуванням стінки шлунково-кишкового тракту) і антисекреторні дію на екскреторні залози. ефект дицикловерину досягається завдяки специфічному антихолінергічному (Антімускаріновие) дії на ацетилхолінові рецептори, а також його безпосередньому спазмолітичній дії на гладкі м'язи. дослідження in vivo на тваринах показали, що дицикловерин однаково ефективний при спазмах, індукованих ацетилхоліном і барію хлоридом. дія ж атропіну при спазмі, спричиненому барію хлоридом, в 200 разів слабкіше в порівнянні з таким при спазмі, индуцированном ацетилхолином. мідріатичний ефект дицикловерину і його вплив на секрецію слинних залоз незначні в порівнянні з ефектами атропіну (відповідно 1/500 і 1/300).
Симетикон є поверхнево-активною речовиною, піногасником. Механізм його дії базується на зниженні поверхневого натягу пухирців газу, що сприяє вільному виведенню газів зі шлунково-кишкового тракту або їх абсорбції стінкою кишечнику. Симетикон покращує якість рентгенограм і сонограм, забезпечує кращий розподіл контрастних речовин на слизовій оболонці кишечника.
Дицикловерину гідрохлорид при пероральному прийомі швидко абсорбується в шлунково-кишковому тракті, С max в плазмі крові досягається через 60-90 хв; виводиться переважно з сечею (79,5% введеної дози), частково - з калом (8,4%). Середній Т ½ - 1,8 ч. Середній обсяг розподілу - 3,65 л/кг.
Симетикон у фізіологічному і хімічному відношенні є інертною речовиною, він не абсорбується і виводиться в незміненому вигляді після проходження через шлунково-кишкового тракту.
Показання
Лікування станів, що супроводжуються метеоризмом і спазмом гладких м'язів шлунково-кишкового тракту, а також пов'язаних з ними неприємних відчуттів і болю. лікування спастичних станів шлунково-кишкового тракту при коліті, кишковій коліці, синдромі подразненого кишечника, спастчіском замку. як додаткове лікування органічних захворювань шлунково-кишкового тракту, для усунення метеоризму і спазму гладких м'язів при коліті, дивертикуліті, ентериті, гастриті, виразковій хворобі.
Як допоміжний засіб при проведенні діагностичних досліджень органів черевної порожнини (рентгенографія, УЗД) і підготовці до гастродуоденоскопії.
Застосування
Дози для дорослих і дітей у віці старше 12 років: по 1 таблетці 4 рази на добу; максимальна добова доза становить 4 таблетки.
Препарат рекомендується приймати до або після їжі. Не рекомендується приймати препарат довше 5 днів.
Протипоказання
Підвищена чутливість до компонентів препарату. паралітична кишкова непрохідність, обструктивні захворювання шлунково-кишкового тракту, стеноз пілоричного відділу шлунково-кишкового тракту з обструкцією, важкий виразковий коліт, рефлюкс-езофагіт, нестабільний серцево-судинний статус при гострій кровотечі. ниркова недостатність, обструктивні захворювання нирок. аденома передміхурової залози з утрудненим сечовипусканням, глаукома, міастенія гравіс, тиреотоксикоз, серцева недостатність. період годування груддю.
Побічні ефекти
При лікуванні антихолінергічними препаратами відзначалися такі побічні ефекти (не всі вони відзначалися при застосуванні дицикловерину гідрохлориду):
з боку шлунково-кишкового тракту: сухість у роті, нудота, блювота, запор, втрата смаку, анорексія та ін.
З боку центральної нервової системи: запаморочення, дзвін у вухах, головний біль, сонливість, слабкість, нервозність, відчуття оніміння, сплутаність свідомості та / або збудження (особливо у людей похилого віку), дискінезія, безсоння та ін.
З боку органу зору: затуманений зір, диплопія, розширення зіниць, параліч акомодації, підвищення внутрішньоочного тиску (короткочасний атропіноподібний ефект, який зникає після припинення застосування дицикловерину).
З боку шкіри / алергічні реакції: висип, кропив'янка, свербіж та інші шкірні прояви; алергічні реакції або медикаментозна ідіосинкразія і ін.
З боку сечостатевої системи: утруднене сечовипускання, затримка сечовипускання.
З боку серцево-судинної системи: тахікардія, відчуття посиленого серцебиття.
З боку дихальної системи: ядуха та ін.
Інші ефекти: знижене потовиділення, закладеність носа, чхання, набряк слизової оболонки горла, пригнічення лактації.
Особливі вказівки
При високій температурі навколишнього середовища в період лікування препаратом можливий перегрів організму (підвищення температури тіла і тепловий удар внаслідок зменшення потовиділення). при виникненні відповідних симптомів необхідно відмінити прийом препарату і звернутися до лікаря.
Діарея може бути раннім симптомом неповної кишкової обструкції, особливо у пацієнтів з ілеостомою або колостомою. У таких випадках лікування препаратом недоцільно, а, можливо, і шкідливо.
У осіб з індивідуальною підвищеною чутливістю до антихолінергічних засобів препарат може бути причиною таких ефектів з боку ЦНС, як сплутаність свідомості, дезорієнтація, атаксія, втома, або навпаки - ейфорія, збудження, безсоння, манірність, афективний стан. Зазвичай ці симптоми зникають протягом 12-24 год після припинення застосування препарату.
Мовеспазм необхідно з обережністю застосовувати у пацієнтів з автономною нейропатією, захворюваннями печінки або нирок, виразковим колітом (прийом великих доз препарату може викликати паралітичну непрохідність кишечника і розвиток або загострення такого серйозного ускладнення, як токсичний мегаколон), гіпертиреозом, АГ, ІХС, застійної серцевої недостатністю, тахиаритмией, тахікардією, грижею стравохідного отвору діафрагми та гіпертрофією передміхурової залози.
Застосування в період вагітності та годування груддю. Безпека лікування дицикловерин і симетиконом в період вагітності не встановлена, тому вагітним цей препарат не призначають.
Оскільки дицикловерину гідрохлорид проникає в грудне молоко, його застосування в період годування груддю протипоказане.
Діти. Чи не застосовують у дітей віком до 12 років.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Дицикловерину гідрохлорид може викликати сонливість і затуманення зору, тому не рекомендується під час прийому препарату керувати транспортними засобами та працювати зі складними механізмами, при яких потрібні підвищена концентрація уваги та висока швидкість реакції.
Взаємодії
Амантадин, антиаритмічні засоби i класу (наприклад, хінідин), антигістамінні, антипсихотичні препарати (наприклад, фенотіазини), бензодіазепіни, інгібітори мао, наркотичні анальгетики (наприклад меперидин), нітрати та нітрити, симпатоміметичні засоби, трициклічні антидепресанти та інші препарати з антихолінергічною активністю можуть посилювати дію або побічні ефекти дицикловерину.
Антихолінергічні препарати можуть нейтралізувати дію антиглаукомних коштів, тому препарат необхідно з обережністю призначати при підвищений внутрішньоочний тиск і одночасному застосуванні ГКС.
Антихолінергічні засоби можуть змінювати всмоктування в шлунково-кишковому тракті деяких препаратів, зокрема дигоксину пролонгованої дії, що може викликати підвищення концентрації дигоксину в плазмі крові.
Дицикловерин може нейтралізувати дію препаратів, що впливають на моторику шлунково-кишкового тракту, наприклад метоклопраміду.
Оскільки антацидні засоби здатні знижувати абсорбцію антихолінергічних препаратів, необхідно уникати їх одночасного застосування.
Інгібуючий вплив антихолінергічних засобів на секрецію хлористоводневої кислоти в шлунку може нейтралізувати препарати, які застосовують для лікування ахлоргідрії і використовують при дослідженні шлункової секреції.
Передозування
Симптоми передозування: головний біль, нудота, блювання, сухість у роті, утруднене ковтання, затуманений зір, розширення зіниць, гаряча і суха шкіра, запаморочення, збудження центральної нервової системи.
Лікування симптоматичне. У перші години показані штучно викликана блювота, промивання шлунка.
Умови зберігання
В оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C.
