І Н С Т Р У К Ц І Я
для медичного застосування лікарського засобу
БРОМКРИПТИН-КВ
(Bromcrіptіn-KV)
Склад:
діюча речовина:
1 таблетка містить бромокриптину 2,5 мг;
допоміжні речовини: лактоза, моногідрат; кремнію діоксид колоїдний безводний; динатрію едетат; магнію стеарат; кислота малеїнова; крохмаль кукурудзяний.
Лікарська форма. Таблетки.
Основні фізико-хімічні властивості: таблетки круглої форми з плоскою поверхнею зі скошеними краями і рискою, білого або майже білого кольору.
Фармакотерапевтична група. Засоби, що застосовують у гінекології. Інгібітори пролактину. Код АТХ G02C B01.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Стимулятор допамінових рецепторів. Інгібує секрецію гормону передньої долі гіпофіза – пролактину – та не впливає на нормальні рівні інших гіпофізарних гормонів. Однак Бромкриптин-КВ здатний знижувати підвищений рівень СТГ у хворих на акромегалію. Ця дія зумовлена стимуляцією допамінових рецепторів.
У післяпологовому періоді пролактин необхідний для початку та підтримки лактації. В інші періоди життя збільшення секреції пролактину призводить до патологічної лактації (галактореї) та/або порушення овуляції та менструального циклу.
Бромкриптин-КВ як специфічний інгібітор секреції пролактину, можна застосовувати для попередження або пригнічення фізіологічної лактації, а також для лікування патологічних станів, спричинених гіперсекрецією пролактину. При аменореї та/або ановуляторних менструальних циклах (які супроводжуються або не супроводжуються галактореєю) Бромкриптин-КВ можна застосовувати з метою відновлення менструального циклу та овуляції.
При застосуванні Бромкриптину-КВ для пригнічення лактації немає необхідності в обмеженні вживання рідини. Крім цього, Бромкриптин-КВ не порушує післяпологову інволюцію матки і не збільшує ризик тромбоемболії.
Бромкриптин-КВ зупиняє зростання або зменшує розмір пролактинсекретуючих аденом гіпофіза (пролактином).
У хворих на акромегалію, крім зниження концентрації СТГ та пролактину у плазмі крові, Бромкриптин-КВ позитивно впливає на клінічні прояви та толерантність до глюкози.
При хворобі Паркінсона, яка характеризується специфічним дефіцитом допаміну у ділянці смугастого та чорного ядер головного мозку, стимуляція Бромкриптином-КВ допамінових рецепторів може відновити нейрохімічний баланс у базальних гангліях.
Пацієнтам із хворобою Паркінсона Бромкриптин-КВ зазвичай слід призначати у більш високих дозах, ніж ті, які застосовують при ендокринологічних захворюваннях.
Бромкриптин-КВ зменшує тремор, ригідність, сповільненість рухів та інші симптоми паркінсонізму на всіх стадіях захворювання. Ефективність препарату зазвичай зберігається протягом кількох років (до теперішнього часу позитивні результати терапії описані при тривалості лікування, що досягала 8 років).
Бромкриптин-КВ зменшує вираженість симптомів депресії у пацієнтів із хворобою Паркінсона. Це зумовлено властивими йому антидепресивними властивостями, які підтверджені у контрольованих дослідженнях у пацієнтів з ендогенною або психогенною депресією, які не хворіли на паркінсонізм.
Фармакокінетика.
Пролактинзнижувальний ефект починається через 1-2 години після прийому препарату внутрішньо, досягає максимуму (зниження концентрації пролактину більш ніж на 80 %) через 5-10 годин і зберігається на рівні, близькому до максимального, протягом 8-12 годин.
Всмоктування. Після внутрішнього прийому препарату бромокриптин швидко всмоктується. Максимальна концентрація у плазмі крові досягається протягом 1-3 годин.
Розподіл. Зв’язування з білками плазми крові становить 96 %.
Метаболізм. Бромокриптин піддається інтенсивному метаболізму при «першому проходженні» через печінку з утворенням цілого ряду метаболітів. У сечі та калі незмінений бромокриптин практично відсутній. Бромокриптин має високе споріднення з CYP3А. Основним шляхом метаболізму є гідроксилювання пролинового кільця у складі циклопептиду. Бромокриптин є сильним інгібітором CYP3А4 з розрахованим значенням ІС 50 1,69 мкмоль. Однак у зв’язку з низькими терапевтичними концентраціями вільного бромокриптину у крові не очікується значна зміна метаболізму одночасно застосовуваних препаратів, кліренс яких здійснюється за участю CYP3А4.
Виведення. Виведення незміненого бромокриптину із плазми крові проходить двофазно, кінцевий Т½ становить близько 15 годин (від 8 до 20 годин). Бромокриптин та його метаболіти майже повністю виводяться через печінку, тільки 6 % виводиться нирками.
Особливі випадки. У пацієнтів із порушеннями функції печінки швидкість виведення бромокриптину може знижуватись, а рівні у плазмі крові – збільшуватись, що потребує корегування режиму дозування.
Одночасне застосування інгібіторів та/або потенційних субстратів CYP3А4 може призвести до зменшення кліренсу бромокриптину та підвищенню його концентрації у плазмі крові.
Клінічні характеристики.
Показання.
Порушення менструального циклу, жіноче безпліддя
Пролактинзалежні захворювання і стани, що супроводжуються або не супроводжуються гіперпролактинемією:
-аменорея (що супроводжується або не супроводжується галактореєю); олігоменорея;
-недостатність лютеїнової фази;
-вторинна гіперпролактинемія, спричинена лікарськими засобами (наприклад деякими психотропними або антигіпертензивними препаратами).
Пролактиннезалежне жіноче безпліддя:
-синдром полікістозу яєчників;
-ановуляторні цикли (як додаток до антиестрогенів, наприклад до кломіфену).
Передменструальний синдром:
-болючість молочних залоз; набряки, пов’язані з фазою циклу; метеоризм; зміни настрою.
Гіперпролактинемія у чоловіків:
-пролактинзалежний гіпогонадизм (олігоспермія, втрата лібідо, імпотенція).
Пролактиноми:
-консервативне лікування пролактинсекретуючих мікро- та макроаденом гіпофіза;
-передопераційна підготовка для зменшення об’єму пухлини та полегшення її видалення;
-післяопераційне лікування, якщо рівень пролактину залишається підвищеним.
Акромегалія:
-як додатковий засіб або в особливих випадках ‒ як альтернатива хірургічному або променевому лікуванню).
Пригнічення лактації:
-запобігання або припинення післяпологової лактації за медичними показаннями, у тому числі при початковій стадії післяпологового маститу;
-запобігання лактації після аборту.
Доброякісні захворювання молочних залоз:
-масталгія (у тому числі у поєднанні з передменструальним синдромом або доброякісними вузловими чи кістозними змінами);
-доброякісні вузлові і кістозні зміни, особливо фіброзно-кістозна мастопатія.
Хвороба Паркінсона:
-усі стадії ідіопатичної хвороби Паркінсона і постенцефалітичного паркінсонізму або у вигляді монотерапії чи у комбінації з іншими антипаркінсонічними засобами.
Протипоказання.
-Підвищена чутливість (алергія) до бромокриптину або до інших алкалоїдів ріжків;
-неконтрольована артеріальна гіпертензія;
-гестоз (у тому числі еклампсія, прееклампсія);
-артеріальна гіпертензія у період вагітності та у післяпологовому періоді;
-ішемічна хвороба серця та інші тяжкі серцево-судинні захворювання;
-важкі психічні розлади у даний час та/або в анамнезі;
-дитячий вік до 7 років (досвід застосування препарату обмежений);
-щодо тривалого лікування: патологія клапанного апарату серця, що підтверджена ехокардіографічними дослідженнями.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Бромокриптин є одночасно і субстратом, і інгібітором ізоферменту CYP3А4. Слід дотримуватися обережності під час призначення бромокриптину та інших інгібіторів та/або субстратів CYP3А4 (азолових протигрибкових засобів, інгібіторів ВІЛ-протеази). Одночасний прийом еритроміцину, джозаміцину, інших макролідних антибіотиків та Бромкриптин-КВ викликає підвищення концентрації бромокриптину у плазмі крові. Одночасне застосування октреотиду та бромокриптину у пацієнтів з акромегалією супроводжується збільшенням рівня останнього у плазмі крові.
Терапевтична ефективність бромокриптину, пов’язана зі стимуляцією центральних допамінових рецепторів, може знижуватись при застосуванні антагоністів допамінових рецепторів, таких як нейролептики (фенотіазини, бутирофенони і тіоксантени), а також метоклопраміду та домперидону.
Одночасне призначення Бромкриптину-КВ з антигіпертензивними препаратами може призводити до посилення вираженості зниження артеріального тиску.
Бромкриптин-КВ можна призначати або у вигляді монотерапії, або у поєднанні з іншими протипаркінсонічними засобами (як на ранніх, так і пізніх стадіях захворювання). Комбінація з леводопою призводить до посилення протипаркінсонічної дії, що нерідко дає можливість зменшити дозу леводопи. Застосування Бромкриптину-КВ хворим, які отримують лікування леводопою, особливо доцільне при послабленні лікувального ефекту леводопи або при розвитку таких ускладнень як патологічні мимовільні рухи (хореоатетоїдна дискінезія та/або хвороблива дистонія), синдром виснаження ефекту до завершення дії дози леводопи, феномен «включення-виключення».
Можливе погіршення переносимості Бромкриптину-КВ на тлі застосування етанолу.
Особливості застосування.
Гіперпролактинемія може бути ідіопатичною, лікарською або викликаною хворобою гіпоталамуса або гіпофіза. Слід провести комплекс досліджень для виявлення пухлин гіпофіза та прийняти рішення щодо доцільності лікування таких хворих з метою зниження гіперпролактинемії. Бромкриптин-КВ ефективно знижує рівень пролактину у таких хворих, але така терапія не відміняє необхідність проведення променевої терапії або хірургічного втручання у разі необхідності.
Якщо лікування препаратом призначати жінкам з патологією, не пов’язаною з гіперпролактинемією, препарат слід застосовувати у мінімальній ефективній дозі, необхідній для купірування симптомів; це необхідно для того, щоб уникнути зменшення концентрації пролактину у плазмі нижче рівня норми і розвитку у зв’язку з цим порушень функції жовтого тіла. У хворих, яким буде призначено лікування препаратом з приводу масталгії, вузлових і/або кістозних змін молочних залоз, слід виключити злоякісні новоутворення, застосовуючи відповідні методи діагностики.
Слід звернути увагу на ознаки та симптоми плевро-легеневих захворювань, таких як задишка, затруднення дихання, кашель або біль у грудях; можливе проявлення серцев