ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування лікарського засобу
ДІАФОРМІН®
(DIAFORMIN®)
Склад:
діюча
речовина: мetformin;
1 таблетка містить метформіну гідрохлориду
500 мг;
допоміжні
речовини: крохмаль картопляний, целюлоза мікрокристалічна, повідон, поліетиленгліколь
(макрогол 4000), магнію стеарат;
1 таблетка містить метформіну гідрохлориду
850 мг;
допоміжні
речовини: крохмаль картопляний, лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна,
повідон, поліетиленгліколь (макрогол 4000), кальцію стеарат.
Лікарська форма. Таблетки.
Основні фізико-хімічні властивості:
таблетки 500 мг білого або майже білого кольору, круглої форми, з
плоскоциліндричною поверхнею, з фаскою та рискою;
таблетки 850
мг білого або майже білого кольору, довгастої форми, з двоопуклою поверхнею, з
рискою або без риски.
Фармакологічні
властивості.
Фармакодинаміка.
Метформін –
бігуанід з антигіперглікемічним ефектом. Знижує у плазмі крові як
вихідний рівень глюкози, так і рівень глюкози після прийому їжі. Не стимулює
секрецію інсуліну і не спричиняє
гіпоглікемічного ефекту, опосередкованого цим механізмом.
Метформін діє трьома шляхами:
– призводить до зниження продукування глюкози в
печінці за рахунок інгібування глюконеогенезу та глікогенолізу;
– покращує чутливість до інсуліну в м’язах, що
призводить до поліпшення захоплення та утилізації периферичної глюкози;
– затримує всмоктування глюкози в кишечнику.
Метформін стимулює внутрішньоклітинний
синтез глікогену, впливаючи на глікогенсинтетазу. Збільшує транспортну
здібність усіх відомих типів мембранних переносників глюкози (GLUT).
Незалежно від своєї дії на
глікемію, метформін проявляє позитивний ефект на метаболізм ліпідів: знижує
вміст загального холестерину, ліпопротеїнів низької щільності та тригліцеридів.
Під час застосування метформіну маса тіла пацієнтів
залишалась стабільною або помірно знижувалась.
Фармакокінетика.
Всмоктування. Після перорального прийому метформіну час
досягнення максимальної концентрації (Тmax) становить близько 2,5
години. Абсолютна біодоступність становить близько 50-60 %. Після перорального
застосування фракція, що не всмокталася та виводиться з калом, становить 20-30
%.
Після перорального застосування абсорбція метформіну є насичуваною і
неповною.
Передбачається, що фармакокінетика абсорбції метформіну є нелінійною.
При застосуванні рекомендованих доз метформіну і режимів дозування стабільні
концентрації у плазмі крові досягаються протягом 24-48 годин і становлять менше
1 мкг/мл. У контрольованих клінічних дослідженнях максимальні рівні метформіну
у плазмі крові (Сmах) не перевищували 5 мкг/мл навіть при
застосуванні максимальних доз.
При одночасному прийомі їжі абсорбція
метформіну знижується і сповільнюється.
Розподіл.
Зв’язування з білками плазми крові незначне. Метформін
проникає в еритроцити. Максимальна концентрація в крові нижче, ніж максимальна
концентрація у плазмі крові, і досягається приблизно через той самий час.
Еритроцити ймовірніше за все представляють другу камеру розподілу. Середній об’єм розподілу (Vd) коливається у діапазоні 63-276
л.
Метаболізм.
Метформін виводиться у
незмінному вигляді з сечею. Метаболітів у людини не виявлено.
Виведення. Нирковий кліренс метформіну складає > 400 мл/хв, це
вказує на те, що метформін виводиться за рахунок клубочкової фільтрації та
канальцевої секреції. Після перорального прийому дози період напіввиведення
становить близько 6,5 годин. При порушеній функції нирок нирковий кліренс
знижується пропорційно кліренсу креатиніну і тому період напіввиведення
збільшується, що призводить до збільшення рівня метформіну в плазмі крові.
Клінічні характеристики.
Показання.
Цукровий
діабет 2 типу при неефективності
дієтотерапії та режиму фізичних навантажень, особливо у хворих із надлишковою масою тіла;
–
як монотерапія або комбінована терапія сумісно з іншими пероральними
гіпоглікемічними засобами, або сумісно з інсуліном для лікування дорослих;
–
як монотерапія або комбінована терапія з інсуліном для лікування дітей віком
від 10 років та підлітків.
Для зменшення ускладнень діабету у дорослих
пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу і надлишковою масою тіла як препарат
першої лінії після неефективної дієтотерапії.
Протипоказання.
– Підвищена чутливість до метформіну або до будь-якого
іншого компонента препарату;
– діабетичний кетоацидоз,
діабетична прекома;
– ниркова
недостатність помірного (стадія ІІІb)
та тяжкого ступеня або порушення функції нирок (кліренс креатиніну < 45 мл/хв або ШКФ < 45 мл/хв/1,73 м2);
– гострі стани, що протікають із ризиком розвитку
порушень функції нирок, такі як: зневоднення організму, тяжкі інфекційні
захворювання, шок;
– захворювання, що можуть призводити до розвитку
гіпоксії тканин (особливо гострі захворювання або загострення хронічної
хвороби): декомпенсована серцева недостатність, дихальна недостатність,
нещодавно перенесений інфаркт міокарда, шок;
– печінкова недостатність, гостре
отруєння алкоголем, алкоголізм.
Взаємодія з
іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Комбінації, які не рекомендується застосовувати.
Гостра алкогольна інтоксикація асоціюється з підвищеним ризиком лактоацидозу, особливо
у випадках голодування або дотримання низькокалорійної дієти, а також при
печінковій недостатності. При лікуванні препаратом Діаформін® слід уникати прийому алкоголю і лікарських засобів, що містять спирт.
Йодовмісні рентгеноконтрастні речовини. Внутрішньовенне застосування йодовмісних
рентгеноконтрастних речовин може призвести до ниркової недостатності і, як
наслідок, акумуляції метформіну та підвищення ризику розвитку лактоацидозу.
Пацієнтам з ШКФ > 60
мл/хв/1,73 м2 застосування метформіну слід припинити до або під час
проведення дослідження та не поновлювати раніше ніж через 48 годин після
дослідження, лише після повторної оцінки функції нирок та підтвердження
відсутності подальшого погіршення стану нирок (див. розділ «Особливості
застосування»).
Пацієнтам із помірною нирковою
недостатністю (ШКФ 45-60 мл/хв/1,73 м2) застосування метформіну слід
припинити за 48 годин до введення йодовмісних рентгеноконтрастних речовин і не
поновлювати раніше ніж через 48 годин після проведення дослідження, лише після
повторної оцінки функції нирок та підтвердження відсутності подальшого
погіршення стану нирок.
Зверніть увагу!
- Інструкція , розміщена на сайті Країна Здоров'я, носить інформаційний характер і призначена виключно для ознайомлювальних цілей. Не використовуйте цю інструкцію в якості керівництва до самолікування.
- Перед початком лікування, проконсультуйтеся з лікарем і ознайомтесь з оригінальною інструкцією виробника (додається з кожної упаковкою препарату).