Цитрамон екстра таблетки № 10

Склад

діючі речовини: paracetamol, соffeine;

1 таблетка містить: парацетамолу 500 мг; кофеїну 50 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, метилцелюлоза, кроскармелоза натрію, повідон, кальцію стеарат.

Лікарська форма

Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого або майже білого кольору, круглої форми з плоскою поверхнею, фаскою та рискою.

Фармакотерапевтична група

Аналгетики та антипіретики. Парацетамол, комбінації без психолептиків. Код АТХ N02B E51.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. комбінований препарат.

Парацетамол має аналгетичну, жарознижувальну і слабку протизапальну дію, що пов'язано з його впливом на центр терморегуляції в гіпоталамусі та менш вираженою здатністю пригнічувати синтез простагландинів в тканинах.

Кофеїн підвищує рефлекторну збудливість спинного мозку, збуджує дихальний і гемодинамічний центри, розширює кровоносні судини скелетних м'язів, головного мозку, серця, нирок, знижує агрегацію тромбоцитів; зменшує сонливість, відчуття втоми, підвищує розумову і фізичну працездатність. У цій комбінації кофеїн у низькій дозі практично не робить стимулюючої дії на ЦНС, однак сприяє нормалізації тонусу судин мозку та прискоренню кровотоку.

Фармакокінетика. Чи не вивчалася.

Показання

Препарат має помірну знеболювальну та жарознижувальну дію. показаннями до застосування є головний біль, включаючи мігрень, зубний біль, невралгії, ревматичний біль, періодичний біль у жінок; для полегшення симптомів застуди та грипу, болі в горлі.

Застосування

Препарат призначений для перорального застосування.

Дорослим і дітям віком старше 12 років: по 1-2 таблетки 4 рази на добу. Інтервал між прийомами становить не менше 4 год. Не приймати більше 8 таблеток (4000 мг парацетамолу) протягом 24 годин. Не перевищувати рекомендовану дозу.

Не приймати разом з іншими лікарськими засобами, що містять парацетамол.

Тривалість лікування визначає лікар.

Протипоказання

Гіперчутливість до парацетамолу, кофеїну або будь-якого іншого компоненту препарату в анамнезі; тяжкі порушення функції печінки та / або нирок; вроджена гіпербілірубінемія; дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; алкоголізм; захворювання крові, виражена анемія, лейкопенія; стану підвищеного збудження, порушення сну, епілепсія; виражене підвищення пекло, органічні захворювання серцево-судинної системи, в тому числі важкий атеросклероз, важка аг; декомпенсована серцева недостатність, гострий інфаркт міокарда, пароксизмальна тахікардія, гіпертиреоз, гострий панкреатит, синдром Жильбера, важкі форми цукрового діабету, глаукома; вік старше 60 років.

Не застосовувати разом з інгібіторами МАО та протягом 2 тижнів після припинення застосування інгібіторів МАО.

Протипоказано пацієнтам, які приймають трициклічні антидепресанти або блокатори β-адренорецепторів.

Побічні ефекти

З боку імунної системи: анафілаксія, реакції гіперчутливості, включаючи висипання на шкірі та слизових оболонках (зазвичай генералізований висип, еритематозний висип, кропив'янка), ангіоедема, синдром Стівенса - Джонсона, свербіж шкіри, ангіоневротичний набряк, мультиформна еритема, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла);

з боку травного тракту: нудота, блювання, печія, біль в епігастрії, препарат може викликати незначний проносний ефект;

з боку ендокринної системи: гіпоглікемія, аж до гіпоглікемічної коми;

з боку системи крові та лімфатичної системи: тромбоцитопенія, агранулоцитоз, панцитопенія, анемія, іноді можливе виникнення апластичної анемії, сульфгемоглобінемія і метгемоглобінемія (ціаноз, задишка, біль у серці), гемолітична анемія, синці або кровотечі;

з боку серцево-судинної системи: тахікардія, аритмія, підвищення артеріального тиску, прискорене серцебиття;

з боку центральної нервової системи: безсоння, неспокій, запаморочення;

з боку дихальної системи: бронхоспазм у пацієнтів, чутливих до ацетилсаліцилової кислоти та інших нестероїдних протизапальних засобів;

з боку гепатобіліарної системи: гепатотоксична дія, порушення функції печінки, підвищення активності печінкових ферментів, як правило, без розвитку жовтяниці, гепатонекроз (дозозалежний ефект);

з боку сечовидільної системи: нефротоксична дія (в тому числі інтерстиціальний нефрит, папілярний некроз), асептична піурія.

Одночасний прийом препарату в рекомендованих дозах з продуктами, що містять кофеїн, може посилити побічні ефекти, зумовлені кофеїном, такі як запаморочення, підвищена збудливість, безсоння, занепокоєння, тривожність, дратівливість, головний біль, порушення з боку шлунково-кишкового тракту і прискорене серцебиття.

Особливі вказівки

Необхідно порадитися з лікарем щодо можливості застосування препарату пацієнтам з порушеннями функції нирок і печінки. перед застосуванням препарату необхідно проконсультуватися з лікарем, якщо пацієнт застосовує варфарин або подібні препарати з антикоагулянтним ефектом.

Ризик передозування найбільший у пацієнтів з нецірротіческім алкогольним захворюванням печінки.

Препарат може впливати на результати лабораторних досліджень щодо вмісту в крові глюкози та сечової кислоти.

Пацієнтам, які приймають анальгетики кожен день при артритах легкого ступеня, необхідно проконсультуватися з лікарем. У пацієнтів з тяжкими інфекціями, такими як сепсис, що супроводжуються зниженням рівня глутатіону, при прийомі парацетамолу підвищується ризик виникнення метаболічного ацидозу. Симптомами метаболічного ацидозу є глибоке, прискорене або утруднене дихання, нудота, блювота, втрата апетиту. Слід негайно звернутися до лікаря у разі появи цих симптомів.

Під час лікування не рекомендується вживати надмірну кількість напоїв, що містять кофеїн (таких як кава, чай). Це може привести до проблеми зі сном, тремору, неприємного відчуття за грудиною через серцебиття.

Чи не перевищувати зазначених доз.

Не приймати препарат з іншими лікарськими засобами, що містять парацетамол.

Якщо симптоми не зникають, необхідно звернутися до лікаря.

Якщо головний біль стає постійним, слід звернутися до лікаря.

Застосування в період вагітності та годування груддю. Не рекомендується застосовувати препарат в період вагітності, оскільки підвищується ризик спонтанного викидня, пов'язаного із застосуванням кофеїну.

Парацетамол і кофеїн проникають в грудне молоко. Не рекомендується застосовувати препарат під час годування груддю. Кофеїн може надавати стимулюючий вплив на немовля в період годування грудьми, але значною токсичності не відзначалося.

Діти. Препарат не рекомендується застосовувати у дітей віком до 12 років.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Чи не робить істотного впливу.

Взаємодії

Парацетамол. при одночасному застосуванні парацетамолу з гепатотоксичними засобами збільшується токсичний вплив препаратів на печінку.

Барбітурати, рифампіцин, саліциламід, протиепілептичні препарати, фенітоїн, етанол, фенілбутазон, трициклічні антидепресанти та інші стимулятори мікросомального окислення - ці препарати збільшують продукцію гідроксильованих активних метаболітів, що впливають на функцію печінки, викликаючи ризик розвитку важкої інтоксикації при незначному передозуванні препарату.

Барбітурати знижують жарознижувальний ефект парацетамолу.

Інгібітори мікросомального окислення (циметидин) знижують ризик гепатотоксичної дії цитрамон Екстра.

Одночасне застосування високих доз парацетамолу з ізоніазидом підвищує ризик розвитку гепатотоксичної синдрому.

Метоклопрамід і домперидон збільшують всмоктування парацетамолу.

Етанол - одночасний прийом парацетамолу та етанолу підвищує ризик розвитку гепатотоксичних ефектів і гострого панкреатиту.

Не застосовувати одночасно з алкоголем.

Похідні кумарину (варфарин) - при тривалому застосуванні парацетамолу підвищується ризик розвитку кровотеч.

Холестирамін - знижує всмоктування парацетамолу.

Під впливом парацетамолу час виведення хлорамфеніколу збільшується в 5 разів.

Парацетамол знижує ефективність діуретиків.

Кофеїн. Одночасне застосування кофеїну з інгібіторами МАО може обумовити небезпечне підвищення артеріального тиску.

Кофеїн підвищує ефект (покращує біодоступність) аналгетиків-антипіретиків, потенціює ефекти похідних ксантину, альфа- і бета-адреноміметиків, психостимулюючих засобів.

Циметидин, гормональні контрацептиви, ізоніазид посилюють дію кофеїну.

Кофеїн знижує ефект опіоїдних анальгетиків, анксіолітиків, снодійних та седативних засобів, є антагоністом засобів для наркозу та інших препаратів, що пригнічують ЦНС, конкурентним антагоністом препаратів аденозину, АТФ.

При одночасному застосуванні кофеїну з тиреотропного засобами підвищується тиреоїдний ефект.

Кофеїн знижує концентрацію літію в крові.

Кофеїн прискорює всмоктування ерготаміну.

Передозування

Ураження печінки можливе у дорослих, які прийняли 10 г і більше парацетамолу, та у дітей, які прийняли понад 150 мг/кг маси тіла.

У пацієнтів з факторами ризику (тривале лікування карбамазепіном, фенобарбіталом, фенітоїном, примидоном, рифампіцином, звіробоєм або іншими лікарськими засобами, що індукують ферменти печінки; регулярний прийом надмірних кількостей етанолу; глутатіонової кахексія (розлади травлення, муковісцидоз, ВІЛ-інфекція, голод, кахексія) , прийом 5 г або більше парацетамолу може призвести до ураження печінки.

Симптоми передозування в перші 24 год: блідість, нудота, блювання, анорексія та абдомінальний біль. Ураження печінки може стати явним через 12-48 годин після передозування. Можуть виникати порушення метаболізму глюкози та метаболічний ацидоз. При тяжкому отруєнні печінкова недостатність може прогресувати в енцефалопатію, крововиливи, гіпоглікемію, кому та мати летальний результат. ОПН з гострим некрозом канальців може проявлятися вираженим болем в поперековій області, гематурією, протеїнурією і розвинутися навіть при відсутності тяжкого ураження печінки. Відзначалися також серцева аритмія і панкреатит.

При тривалому застосуванні препарату у високих дозах з боку органів кровотворення може розвинутись апластична анемія, панцитопенія, агранулоцитоз, нейтропенія, лейкопенія, тромбоцитопенія. При прийомі високих доз з боку ЦНС - запаморочення, психомоторне збудження і порушення орієнтації; з боку сечовидільної системи - нефротоксичність (ниркова колька, інтерстиціальний нефрит, капілярний некроз).

При передозуванні необхідна швидка медична допомога. Пацієнта слід негайно доставити в лікарню, навіть якщо відсутні ранні симптоми передозування. Симптоми можуть бути обмежені нудотою і блювотою або можуть не відображати тяжкості передозування або може привести до ураження органів. Слід розглянути лікування активованим вугіллям, якщо надмірна доза парацетамолу була прийнята у межах 1 ч. Концентрація парацетамолу в плазмі крові повинна вимірюватися через 4 год або пізніше після прийому (більш ранні концентрації є достовірними). Лікування N-ацетилцистеином можна застосувати протягом 24 годин після прийому парацетамолу, але максимальний ефект отримують при його застосуванні протягом 8 годин після прийому парацетамолу. Ефективність антидоту різко знижується після цього часу. При необхідності пацієнту в / в слід ввести N-ацетилцистеїн згідно рекомендованої дозуванні. При відсутності блювоти можна застосувати метіонін перорально як відповідну альтернативу у віддалених районах поза лікарнею.

Високі дози кофеїну можуть викликати біль в епігастральній ділянці, блювоту, діурез, прискорене дихання, екстрасистолію, тахікардію або серцеву аритмію, вплив на ЦНС (запаморочення, безсоння, нервове збудження, дратівливість, стан афекту, тривожність, тремор, судоми). Клінічно значущі симптоми передозування кофеїну пов'язані також з ураженням печінки парацетамолом. Специфічного антидоту немає, але підтримують заходи, такі як застосування антагоністів β-блокатори, можуть зменшити вираженість кардіотоксичного ефекту. Необхідно промити шлунок, рекомендується оксигенотерапія, при судомах - діазепам. Симптоматична терапія.

Умови зберігання

В оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C.